Heidelberg Catechism · Reformed Confessions

Гейдельберзький катехізис Ukrainian

Недільний день 1.

Запитання 1

Що є твоєю єдиною втіхою в житті та смерті?

Відповідь.
Те, що тілом і душею, як у житті, так і в смерті¹ я належу не собі², а моєму вірному Спасителю Ісусу Христу³. Він сповна заплатив за всі мої гріхи Своєю дорогоцінною кров’ю⁴ та звільнив мене від усякої влади диявола⁵. Він так береже мене⁶, що й волосина не впаде з моєї голови без волі мого Небесного Отця⁷, і навіть так, що все повинно сприяти моєму спасінню⁸. Тому Своїм Святим Духом Він запевняє мене у вічному житті⁹ та дає мені щире бажання й готовність жити надалі для Нього¹⁰.

1. Рим. 14:8; 1 е Сол. 5:9, 10
2. 1 е Кор. 6:19, 20
3. 1 е Кор. 3:23; Тит. 2:14
4. 1 е Петр. 1:18, 19; 1 е Ів. 1:7; 2:2, 12
5. Ів. 8:34 36; Євр. 2:14, 15; 1 е Ів. 3:8
6. Ів. 6:39; 10:27-30; 2 е Сол. 3:3; 1 е Петр. 1:5
7. Матв. 10:29, 30; Лук. 21:18
8. Рим. 8:28
9. Рим. 8:16; 2 е Кор. 1:22; 5:5; Еф. 1:13,14
10. Рим. 8:14; 1 е Ів. 3:3

Запитання 2

Що тобі необхідно знати, щоб блаженно жити й умерти у цій втісі?

Відповідь.
По-перше, наскільки великі мої гріхи й моє нещастя¹; по-друге, як мені врятуватися від усіх своїх гріхів і нещастя²; по-третє, як мені дякувати Богу за такий порятунок³.

1. Матв. 9:12; Ів. 9:41; Рим. 3:10; 1 е Ів. 1:9, 10
2. Лук. 24:46, 47; Ів. 17:3; Дії 4:12; 10:43; 1 е Кор. 6:11; Тит. 3:3-7
3. Пс. 49:14, 15; 115:3, 4; Матв. 5:16; Рим. 6:12, 13; Еф. 5:10; 2 е Тим. 2:15; 1 е Петр. 2:9, 12

ЧАСТИНА ПЕРША: НЕЩАСТЯ ЛЮДИНИ

Недільний день 2.

Запитання 3

Звідки ти знаєш про своє нещастя?

Відповідь.
Із закону Божого¹.
¹Рим. 3:20.

Запитання 4

Чого вимагає від нас Божий закон?

Відповідь.
Христос коротко навчає про це в Євангелії від Матвія, 22:37-40:
«Люби Господа Бога свого всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією своєю думкою. Це найбільша й найперша заповідь. А друга однакова з нею: Люби свого ближнього, як самого себе. На двох оцих заповідях увесь Закон і Пророки стоять»¹.
¹Лев. 19:18; Повт. 6:5; Марк. 12:30, 31; Лук. 10:27.

Запитання 5

Чи можеш ти досконало виконувати все це?

Відповідь.
Ні¹, бо за своєю природою я схильний ненавидіти Бога та свого ближнього².

1. Рим. 3:10, 20, 23; 1 е Ів. 1:8, 10
2. Бут. 6:5; 8:21; Єр. 17:9; Рим. 7:23; 8:7; Еф. 2:3; Тит. 3:3

Недільний день 3.

Запитання 6

Невже Бог створив людину такою нечестивою та зіпсутою?

Відповідь.
Ні. Бог створив людину благою¹ та за образом Своїм², тобто в істинній праведності та святості, щоб людина могла правдиво пізнавати Бога, свого Творця, любити Його всім серцем і жити з Ним у вічному блаженстві, щоб прославляти та вихваляти Його³.

1. Бут. 1:31
2. Бут. 1:26, 27
3. 2 е Кор. 3:18; Еф. 4:24; Кол. 3:10

Запитання 7

Звідки ж походить зіпсутість людської природи?

Відповідь.
Від падіння і непослуху наших прабатьків, Адама та Єви, в раю¹. Через це наша природа настільки зіпсувалась, що ми всі зачаті й народжені в гріху².

1. Бут. 3; Рим. 5:12, 18, 19
2. Пс. 50:7; Ів. 3:6

Запитання 8

Невже ми настільки зіпсуті, що абсолютно не здатні до добра і схильні до всілякого зла?

Відповідь.
Так¹, якщо тільки ми не будемо відроджені Духом Божим².

1. Бут. 6:5; 8:21; Йов. 14:4; 15:14, 16, 35; Іс. 53:6
2. Ів. 3:3, 5; 1 е Кор. 12:3; 2 е Кор. 3:5

Недільний день 4.

Запитання 9

Але тоді чи не є Бог несправедливий до людини, вимагаючи від неї в Своєму законі те, що вона нездатна виконати?

Відповідь.
Ні, тому що Бог створив людину здатною до цього¹. Проте людина через намову диявола і власний свідомий непослух позбавила цих дарів себе й усіх своїх нащадків².

1. Бут. 1:27; Еф. 4:24
2. Бут. 3:4 6, Рим. 5:12; 1 е Тим. 2:13, 14

Запитання 10

Чи дозволить Бог такому непослуху та відступництву залишатися безкарним?

Відповідь.
Жодним чином. Він сильно гнівається як через гріх, у якому ми народжені, так і через гріхи, які ми чинимо самі. Він покарає їх справедливим присудом у часі й у вічності¹, бо сказав: «Проклятий усякий, хто не триває в усьому, що написано в книзі Закону, щоб чинити оте» (Гал. 3:10)².

1. Бут. 2:17; Вих. 20:5; 34:7; Пс. 5:6; Наум. 1:2; Рим. 1:18; 5:12; Еф. 5:6; Євр. 9:27
2. Повт. 27:26

Запитання 11

Хіба ж Бог не милостивий?

Відповідь.
Бог, звичайно ж, милостивий¹, але також справедливий². Тому Божа справедливість вимагає, щоб гріх, скоєний проти Його найвищої величі, був покараний найвищою – тобто вічною – карою тіла і душі³.

1. Вих. 20:6; 34:6, 7
2. Вих. 20:5; 23:7; 34:7; Пс. 7:10
3. Наум. 1:2, 3; 2 е Сол. 1:9

ЧАСТИНА ДРУГА: СПАСІННЯ ЛЮДИНИ

Недільний день 5.

Запитання 12

Якщо згідно з Божим справедливим присудом ми заслуговуємо покарання як у часі, так і у вічності, то як ми можемо уникнути цієї кари та знову бути прийнятими до Божої милості?

Відповідь.
Бог прагне, щоб Його справедливість була задоволена¹. Тому ми повинні повністю сплатити цей борг – або самі, або хтось інший замість нас².

1. Бут. 2:17; Вих. 20:5; 23:7; Єз. 18:4; Євр. 10:30
2. Матв. 5:26; Рим. 8:3, 4

Запитання 13

Чи можемо ми самі сплатити цей борг?

Відповідь.
Жодним чином. Щодня ми тільки збільшуємо його¹.
¹Йов. 4:18, 19; 9:2, 3; 15:16; Пс. 129:3; Матв. 6:12; 16:26; 18:25.

Запитання 14

Чи може хтось, хто є тільки створінням, сплатити цей борг замість нас?

Відповідь.
Ні. По-перше, Бог не буде карати інше створіння за провину людську¹. Крім того, ніхто, хто є тільки створінням, не зможе витримати тягаря вічного гніву Божого проти гріха та врятувати від нього інших².

1. Бут. 3:17; Єз. 18:4
2. Пс. 129:3; Наум. 1:6

Запитання 15

Тоді якого ж посередника і спасителя слід нам шукати?

Відповідь.
Такого, хто є істинною¹ і праведною² людиною, але при цьому є могутнішим за всіх створінь, тобто такого, хто є також істинним Богом³.

1. 1 е Кор. 15:21
2. Євр. 7:26
3. Іс. 7:14; 9:5; Єр. 23:6; Лук. 11:22; Рим. 8:3, 4

Недільний день 6.

Запитання 16

Чому цей посередник повинен бути істинною і праведною людиною?

Відповідь.
Він має бути істинною людиною, тому що Божа справедливість вимагає, щоб саме людська природа, яка згрішила, сплатила за свій гріх¹. Він також має бути праведним, бо людина, що сама є грішною, не може сплатити за гріхи інших².

1. Іс. 53:3 5; Єр. 33:15; Єз. 18:4, 20; Рим. 5:12 15; 1 е Кор. 15:21; Євр. 2:14 16
2. Пс. 48:8; Євр. 7:26, 27; 1 е Петр. 3:18

Запитання 17

Чому цей посередник повинен бути також істинним Богом?

Відповідь.
Щоб силою своєї Божественної природи¹ він зміг у своїй людській природі² витримати тягар Божого гніву³ та здобути для нас і повернути нам праведність і життя⁴.

1. Іс. 9:5; Рим. 1:4; Євр. 1:3
2. Іс. 53:4, 11
3. Повт. 4:24; Пс. 129:3; Наум. 1:6
4. Іс. 53:5, 11; 54:8; Ів. 3:16; Дії 20:28; 1 е Петр. 3:18

Запитання 18

Хто ж цей посередник, який є істинним Богом¹ та водночас істинною² і праведною людиною³?

Відповідь.
Наш Господь Ісус Христос⁴, Котрий від Бога став для нас мудрістю, праведністю, освяченням і викупленням⁵.

1. Єр. 23:6; Мал. 3:1; Рим. 8:3; Гал. 4:4; 1 е Ів. 5:20
2. Лук. 1:42; 2:6, 7; Рим. 1:3; Флп. 2:7; Євр. 2:14, 17; 4:15
3. Іс. 53:9, 11; Єр. 23:5; Лук. 1:35; Ів. 8:46; Євр. 4:15; 7:26; 1 е Петр. 1:19; 1 е Петр. 2:22; 3:18
4. Матв. 1:23; Лук. 2:11; Ів. 1:1, 14; 14:6; Рим. 9:5; 1 е Тим. 2:5; 3:16; Євр. 2:9
5. 1 е Кор. 1:30; 2 е Кор. 5:21

Запитання 19

Звідки ти знаєш це?

Відповідь.
Із святого Євангелія, яке Бог Сам спершу відкрив у раю¹, а пізніше проголосив через святих патріархів² і пророків³, змалював у жертвоприношеннях та інших обрядах закону⁴ й зрештою виконав через Свого Єдинородного Сина⁵.

1. Бут. 3:15
2. Бут. 12:3; 22:18; 26:4; 49:10
3. Іс. 42:1 4; 43:25; 49:6; 53; Єр. 23:5, 6; 31:32, 33; Мих. 7:18 20; Ів. 5:46; Дії 3:22 24; 10:43; Рим. 1:2; Євр. 1:1
4. Кол. 2:17; Євр. 10:1, 7
5. Рим. 10:4; Гал. 3:24; 4:4, 5; Кол. 2:17

Недільний день 7.

Запитання 20

Тоді чи всі спасені у Христі, так само як усі загинули в Адамі?

Відповідь.
Ні¹. Спасені лише ті, хто істинною вірою прилучився до Христа та приймає всі Його благодіяння².

1. Матв. 7:14; 22:14
2. Пс. 2:12; Марк. 16:16; Ів. 1:12, 13; 3:16, 18, 36; Рим. 3:22; 11:20; Євр. 4:2, 3; 5:9; 10:39; 11:6

Запитання 21

Що таке істинна віра?

Відповідь.
Істинна віра – це не тільки знання та переконаність у правдивості всього, що Бог відкриває в Своєму Слові¹, але й тверда впевненість², яку Святий Дух³ вселив у моєму серці через Євангеліє⁴, що не тільки іншим, але й мені Бог дарував прощення гріхів, вічну праведність і спасіння⁵ лише по Своїй благодаті заради заслуг Христа⁶.

1. Рим. 4:20, 21; Євр. 11:1, 3; Як. 1:6
2. Пс. 9:11; Рим. 4:16 21; 5:1; 10:10; Еф. 3:12; Євр. 4:16
3. Матв. 16:17; Ів. 3:5; 6:29; Дії 16:14; 2 е Кор. 4:13; Еф. 2:8; Флп. 1:29
4. Марк. 16:15; Дії 10:44; 16:14; Рим. 1:16; 10:17; 1 е Кор. 1:21
5. Ав. 2:4; Дії 10:43; Рим. 1:17; Гал. 3:11; Євр. 10:10, 38
6. Лук. 1:77, 78; Ів. 20:31; Дії 10:43; Рим. 3:24; 5:19; Гал. 2:16

Запитання 22

У що тоді повинен вірити християнин?

Відповідь.
У все, що нам обіцяно в Євангелії¹. Короткий виклад Євангелія представлено в Апостольському символі віри.
¹Матв. 28:19; Марк. 1:15; Ів. 20:31.

Запитання 23

Що сказано у цьому символі віри?

Відповідь.
Вірую в Бога Отця всемогутнього, Творця неба і землі. Та в Ісуса Христа, Сина Його Єдинородного, нашого Господа, зачатого від Святого Духа, народженого від діви Марії, Котрий страждав за Понтія Пилата, був розп’ятий, помер і був похований, зійшов у пекло, третього дня воскрес із мертвих, вознісся на небеса і сидить праворуч Бога Отця всемогутнього, звідки Він прийде судити живих і мертвих. Вірую в Духа Святого; в святу вселенську церкву; спільноту святих; прощення гріхів; воскресіння тіла та життя вічне. Амінь.

Недільний день 8.

Запитання 24

3 яких частин складається цей символ віри?

Відповідь.
3 трьох частин:
перша – про Бога Отця і наше створення;
друга – про Бога Сина і наше спасіння;
третя – про Бога Духа Святого і наше освячення.

Запитання 25

Якщо існує лише один Бог¹, чому ти говориш про трьох: Отця, Сина і Духа Святого?

Відповідь.
Тому що саме так Бог відкрився у Слові Своєму²: ці три різні Особи є єдиним істинним та вічним Богом.

1. Повт. 6:4; Іс. 44:6; 45:5; 1 е Кор. 8:4, 6; Еф. 4:5, 6
2. Бут. 1:2, 3; Іс. 61:1; Матв. 3:16, 17; 28:19; Лук. 1:35; 4:18; Ів. 14:26; 15:26; Дії 2:32, 33; 2 е Кор. 13:13; Гал. 4:6; Еф. 2:18; Тит. 3:4-6

Недільний день 9.

Запитання 26

У що віруєш, кажучи: «Вірую в Бога Отця всемогутнього, Творця неба і землі»?

Відповідь.
В те, що вічний Отець нашого Господа Ісуса Христа, Який з нічого створив небо і землю і все, що наповнює їх¹, та продовжує утримувати їх і панувати над ними Своєю вічною радою та провидінням², є моїм Богом і Отцем заради Сина Свого Ісуса Христа³. Я так покладаюсь на Нього, що не сумніваюсь: Він забезпечить все необхідне для мого тіла й душі⁴ та поверне на добро будь-яке лихо, що Він посилає мені в цьому скорботному житті⁵. Адже як всемогутній Бог Він може зробити це⁶, а як вірний Отець Він бажає цього⁷.

1. Бут. 1:1; 2:3; Вих. 20:11; Йов. 33:4; 38:4 11; Пс. 32:6; Іс. 40:26; Дії 4:24; 14:15
2. Пс. 103:2-5, 27-30; 113:11; Матв. 10:29, 30; Рим. 11:36; Еф. 1:11
3. Ів. 1:12; Рим. 8:15; Гал. 4:5-7; Еф. 1:5
4. Пс. 54:23; Матв. 6:25, 26; Лук. 12:22-24
5. Рим. 8:28
6. Рим. 8:37-39; 10:12; Об. 1:8
7. Матв. 6:32, 33; 7:9-11

Недільний день 10.

Запитання 27

Що ти розумієш під Божим провидінням?

Відповідь.
Це всемогутня й всюдисуща сила Божа¹, якою Він утримує, наче рукою, небо й землю та все творіння і так править ними², що листя і трава, дощ і посуха³, врожайні й неврожайні роки, їжа і пиття, здоров’я і хвороба, багатство і бідність та взагалі усе⁴ насправді дається нам не випадково, а з Божої батьківської руки⁵.

1. Пс. 93:9, 10; Іс. 29:15, 16; Єр. 23:23, 24; Єз. 8:12; Матв. 17:27; Дії 17:25-28
2. Євр. 1:3
3. Єр. 5:24; Дії 14:17
4. Прип. 22:2; Ів. 9:3
5. Прип. 16:33; Матв. 10:29

Запитання 28

Чому для нас важливо знати про те, що Бог все створив і досі утримує Своїм провидінням?

Відповідь.
Щоб бути терпеливими у скруті¹ та вдячними у достатку², а також щоб ми, дивлячись у майбутнє, покладалися на нашого вірного Бога й Отця і були впевненими, що жодне твориво не відлучить нас від Його любові³. Адже Він утримує у Своїй руці всі створіння настільки надійно, що без Його волі вони не можуть навіть ворухнутись⁴.

1. Йов. 1:21, 22; Пс. 38:10; Рим. 5:3, 4; Як. 1:3
2. Повт. 8:10; 1 е Сол. 5:18
3. Пс. 54:23; Рим. 5:4, 5; 8:38, 39
4. Йов. 1:12; 2:6; Прип. 21:1; Дії 17:25-28

Недільний день 11.

Запитання 29

Чому Син Божий названий Ісусом, тобто Спасителем?

Відповідь.
Тому що Він спасає нас від наших гріхів¹ і тому що ні в кому іншому не можна шукати чи знайти спасіння².

1. Матв. 1:21; Євр. 7:25
2. Іс. 43:11; Ів. 15:4, 5; Дії 4:11, 12; 1 е Тим. 2:5; 1 е Ів. 5:11, 12

Запитання 30

Чи вірують тоді в єдиного Спасителя Ісуса ті, хто шукає спасіння та щастя у святих, у собі або ще деінде?

Відповідь.
Ні. Хоч вони і вихваляються Христом на словах, але своїми діями вони зрікаються єдиного Спасителя та Викупителя¹. Бо вірним може бути лише одне з двох тверджень: або Ісус не є досконалим Спасителем, або ті, хто істинною вірою приймає цього Спасителя, повинні мати у Ньому все, що необхідно для їхнього спасіння².

1. 1 е Кор. 1:13, 30, 31; Гал. 5:4
2. Іс. 9:6; Ів. 1:16; Кол. 1:19, 20; 2:10; Євр. 12:2; 1 е Ів. 1:7

Недільний день 12.

Запитання 31

Чому Він названий Христом, тобто Помазанцем?

Відповідь.
Тому що Він призначений Богом Отцем і помазаний Святим Духом¹ на те, щоб бути нашим верховним Пророком та Вчителем, єдиним Первосвящеником і вічним Царем. Як Пророк і Вчитель Він повністю розкрив нам таємні наміри та волю Божу щодо нашого спасіння². Як Первосвященик Він врятував нас єдиною жертвою Свого Тіла³ та постійно заступається за нас перед Отцем⁴. Як вічний Цар Він править нами Своїм Словом та Духом, охороняє та оберігає нас у спасінні, яке набув для нас⁵.

1. Пс. 44:8; Іс. 61:1; Лук. 4:18; Дії 10:38; Євр. 1:9
2. Повт. 18:15; Іс. 55:4; Матв. 11:27; Ів. 1:18; 15:15; Дії 3:22
3. Пс. 109:4; Євр. 7:21; 9:12, 14, 28; 10:12, 14
4. Рим. 8:34; Євр. 7:25; 9:24; 1 е Ів. 2:1
5. Пс. 2:6; Зах. 9:9; Матв. 21:5; 28:18; Лук. 1:33; Ів. 10:28; Об. 12:10, 11

Запитання 32

А чому ти звешся християнином¹?

Відповідь.
Тому що вірою я є учасником Христа й таким чином поділяю Його помазання², щоб як пророк сповідувати Його Ім’я³, як священик віддавати Йому себе в живу жертву подяки⁴ та як цар із вільною та доброю совістю протистояти гріху й дияволу в цьому земному житті⁵, а після нього у вічності царювати разом із Христом над усім творінням⁶.

1. Дії 11:26
2. Іс. 59:21; Йоїл. 3:1; Дії 2:17; 1 е Кор. 6:15; 1 е Ів. 2:27
3. Матв. 10:32, 33; Рим. 10:10
4. Вих. 19:6; Рим. 12:1; 1 е Петр. 2:5; Об. 1:6; 5:8, 10
5. Рим. 6:12, 13; Гал. 5:16, 17; Еф. 6:11; 1 е Тим. 1:18, 19; 1 е Петр. 2:9, 11
6. 2 е Тим. 2:12; Об. 22:5

Недільний день 13.

Запитання 33

Чому Христос названий Єдинородним Сином, коли ми теж є дітьми Божими?

Відповідь.
Тому що тільки Христос є вічним та природним Сином Божим¹. Ми ж усиновлені Богом по благодаті заради Христа².

1. Ів. 1:14, 18; 3:16; Рим. 8:32; Євр. 1:1, 2; 1 е Ів. 4:9
2. Ів. 1:12; Рим. 8:15-17; Гал. 4:6; Еф. 1:5, 6

Запитання 34

Чому ти називаєш Його «нашим Господом»?

Відповідь.
Тому що не золотом чи сріблом, а Своєю дорогоцінною кров’ю Він викупив нас, наші тіла й душі, від усіх наших гріхів і звільнив від усякої влади диявола, щоб ми належали Йому¹.
¹Ів. 20:28; 1 е Кор. 6:20; 7:23; Еф. 1:7; 1 е Тим. 2:6; 1 е Петр. 1:18, 19; 2:9.

Недільний день 14.

Запитання 35

У що віруєш, кажучи: «зачатого від Святого Духа, народженого від діви Марії»?

Відповідь.
Що вічний Син Божий, Який є та залишається істинним і вічним Богом¹, прийняв через дію Святого Духа² від плоті та крові діви Марії³ істинну людську природу, щоб стати також істинним нащадком Давида⁴ й уподібнитись братам Своїм у всьому, крім гріха⁵.

1. Матв. 1:23; 3:17; 16:16; 17:5; Марк. 1:11; Ів. 1:1; 17:3, 5; 20:28; Рим. 1:3, 4; 9:5; Флп. 2:6; Кол. 1:15, 16; Тит. 2:13; Євр. 1:3; 1 е Ів. 5:20
2. Матв. 1:18, 20; Лук. 1:35
3. Лук. 1:31, 42, 43; Ів. 1:14; Гал. 4:4
4. 2 а Сам. 7:12; Пс. 131:11; Матв. 1:1; Лук. 1:32; Дії 2:30, 31; Рим. 1:3
5. Флп. 2:7; Євр. 2:14, 17; 4:15; 7:26, 27

Запитання 36

Чому для тебе важливе святе зачаття та народження Христа?

Відповідь.
Тому що Він – наш Посередник¹, Який Своєю невинністю та цілковитою святістю покриває в очах Божих мій гріх, у якому я зачатий і народжений².

1. Євр. 2:16-18; Євр. 7:26, 27
2. Пс. 31:1; Іс. 53:11; Рим. 8:3, 4; 1 е Кор. 1:30, 31; Гал. 4:4, 5; 1 е Петр. 1:18, 19; 3:18

Недільний день 15.

Запитання 37

У що віруєш, кажучи, що Він страждав?

Відповідь.
Що протягом усього Свого земного життя, а особливо в кінці його, у Своєму тілі та душі Він ніс гнів Божий за гріхи всього людства¹. Він робив це для того, щоб Своїми стражданнями як єдиною умилостивляючою жертвою² спасти наші тіла й душі від вічного осуду³ та здобути для нас Божу благодать, праведність і вічне життя⁴.

1. Іс. 53:4, 12; 1 е Тим. 2:6; 1 е Петр. 2:24; 3:18
2. Іс. 53:10; Рим. 3:25; 1 е Кор. 5:7; Еф. 5:2; Євр. 9:28; 10:14; 1 е Ів. 2:2; 4:10
3. Гал. 3:13; Кол. 1:13; Євр. 9:12; 1 е Петр. 1:18, 19
4. Ів. 3:16; 6:51; 2 е Кор. 5:21; Євр. 9:15; 10:19

Запитання 38

Чому Христос страждав за судді Понтія Пилата?

Відповідь.
Щоб Він, будучи невинним і засудженим земним суддею¹, звільнив нас таким чином від суворого суду Божого, що очікував нас².

1. Матв. 27:24; Лук. 23:13-15; Ів. 18:38; 19:4, 11
2. Іс. 53:4, 5; 2 е Кор. 5:21; Гал. 3:13

Запитання 39

Чи є особливий зміст в тому, що Христос був саме розп’ятий, а не помер інакше?

Відповідь.
Так. Така смерть переконує мене в тому, що Христос взяв на Себе прокляття, яке лежало на мені¹, бо смерть через розп’яття була проклята Богом².

1. Гал. 3:13
2. Повт. 21:23

Недільний день 16.

Запитання 40

Чому Христос мав принизитись аж до смерті?

Відповідь.
Тому що за справедливістю та істиною Божою¹ за наші гріхи можна було сплатити не інакше, як смертю Сина Божого².

1. Бут. 2:17
2. Рим. 8:3, 4; Флп. 2:8; Євр. 2:9, 14, 15

Запитання 41

Чому Христос був похований?

Відповідь.
Щоб таким чином засвідчити, що Він дійсно помер¹.
¹Матв. 27:59, 60; Лук. 23:53; Ів. 19:40-42; Дії 13:29; 1 е Кор. 15:3, 4.

Запитання 42

Якщо Христос помер за нас, чому й нам тоді доводиться помирати?

Відповідь.
Наша смерть – це не сплата викупу за наші гріхи¹, а лише умертвіння гріха та перехід до вічного життя².

1. Марк. 8:37
2. Ів. 5:24; Рим. 7:24, 25; Флп. 1:23

Запитання 43

Чому ще для нас важлива жертва та хресна смерть Христа?

Відповідь.
Тому що через Його силу наша давня людина розіп’ята, умертвлена та похована із Ним¹, щоб гріховні бажання плоті не панували більше над нами², але щоб натомість ми віддали себе Богу в жертву подяки³.

1. Рим. 6:6
2. Рим. 6:8, 11, 12
3. Рим. 12:1

Запитання 44

Чому в символі віри додається: «зійшов у пекло»?

Відповідь.
Щоб у найтяжчих випробуваннях я знаходив запевнення і втіху в тому, що мій Господь Ісус Христос врятував мене від мук і жахів пекла¹. Він зробив це, зазнавши невимовної болі, скорботи, жаху і пекельних мук, які охоплювали Христа під час усіх Його страждань і особливо на хресті².

1. Іс. 53:5
2. Матв. 26:38; 27:46; Євр. 5:7

Недільний день 17.

Запитання 45

Чому для нас важливе воскресіння Христа?

Відповідь.
По-перше, Своїм воскресінням Він переміг смерть, щоб вчинити нас учасниками праведності, яку Він набув для нас Своєю смертю¹. По-друге, Його силою також ми вже зараз воскресли до нового життя². По-третє, Христове воскресіння – це запорука й нашого славного воскресіння³.

1. Рим. 4:25; 1 е Кор. 15:16 18; 1 е Петр. 1:3
2. Рим. 6:4; Кол. 3:1 3; Еф. 2:4 6
3. Рим. 8:11; 1 е Кор. 15:20 22

Недільний день 18.

Запитання 46

У що віруєш, кажучи: «Він вознісся на небо»?

Відповідь.
Що Христос на очах у Своїх учнів був забраний від землі на небо¹, де і перебуває задля нашого блага², доки не прийде знову судити живих і мертвих³.

1. Марк. 16:19; Лук. 24:51; Дії 1:9
2. Рим. 8:34; Еф. 4:10; Кол. 3:1; Євр. 4:14; 7:24, 25; 9:24
3. Матв. 24:30; Дії 1:11

Запитання 47

То хіба Христос не перебуває з нами аж до кінця світу, як Він це обіцяв нам¹?

Відповідь.
Христос є істинною людиною та істинним Богом. За Своєю людською природою Він вже не перебуває на землі², але за Своєю Божественністю, величчю, благодаттю й Духом Він не залишає нас ні на мить³.

1. Матв. 28:20
2. Матв. 26:11; Ів. 16:28; 17:11; Дії 3:21; Євр. 8:4
3. Матв. 28:20; Ів. 14:16 18; 16:13; Еф. 4:8

Запитання 48

Якщо людська природа Христа не присутня всюди, де присутня Його Божественна природа, то чи не відділені ці дві природи у Христі одна від одної?

Відповідь.
Аж ніяк. Оскільки Божественна природа не може бути нічим охопленою і присутня всюди¹, то звідси випливає, що вона присутня за межами прийнятої Ним людської природи². Втім, Божественна природа Христа присутня і в людській природі та залишається поєднаною з нею в одній Особі.

1. Іс. 66:1; Єр. 23:23, 24; Дії 7:49; 17:27, 28
2. Матв. 28:6; Ів. 3:13; 11:15; Кол. 2:9

Запитання 49

Чому Христове вознесіння на небо важливе для нас?

Відповідь.
По-перше, на небі Він заступається за нас перед Отцем Небесним¹. По-друге, присутність нашої плоті на небі є для нас запорукою того, що Христос як Голова забере нас, Своїх членів, до Себе². По-третє, як зворотну запоруку Він посилає нам Свого Духа³, силою Якого ми шукаємо не те, що на землі, а те, що вгорі, де Христос сидить праворуч Бога Отця⁴.

1. Рим. 8:34; 1 е Ів. 2:1
2. Ів. 14:2, 3; 17:24; Еф. 2:6
3. Ів. 14:16; 16:7; Дії 2:33; 2 е Кор. 1:22; 5:5
4. Флп. 3:20; Кол. 3:1

Недільний день 19.

Запитання 50

Чому в символі віри додано: «і сидить праворуч Бога Отця»?

Відповідь.
Христос вознісся на небо, щоб явити Себе там Головою церкви¹, через Якого Отець править усім².

1. Еф. 1:20 23; Кол. 1:18
2. Матв. 28:18; Ів. 5:22

Запитання 51

Чому для нас важлива слава Христа, нашого Голови?

Відповідь. По-перше, Своїм Святим Духом Він виливає на нас, Своїх членів, небесні дари¹. По-друге, Своєю силою Він захищає та надійно оберігає нас від усіх ворогів².

1. Дії 2:33; Еф. 4:8, 10 12
2. Пс. 2:9; 109:1, 2; Ів. 10:28; Еф. 4:8; Об. 12:5

Запитання 52

Чим тебе втішає те, що Ісус Христос знову прийде судити живих і мертвих?

Відповідь.
Тим, що в усіх моїх печалях і гоніннях я з піднятою головою чекаю з неба того Суддю, Який раніше вже постав перед судом Божим замість мене та зняв із мене все прокляття¹. Всіх ворогів, Своїх та моїх, Він віддасть на вічне засудження², але мене з усіма Своїми вибраними Він забере до Себе в небесну радість і славу³.

1. Лук. 21:28; Рим. 8:23, 24; Флп. 3:20; 1 е Сол. 4:16; Тит. 2:13
2. Матв. 25:41-43; 2 е Сол. 1:6, 8, 9
3. Матв. 25:34 36; 2 е Сол. 1:7, 10

Недільний день 20.

Запитання 53

У що віруєш про Святого Духа?

Відповідь.
По-перше, що Святий Дух разом з Отцем і Сином є істинним і вічним Богом¹. По-друге, що Він також даний мені², щоб через справжню віру вчинити мене учасником Христа та всіх Його благодіянь³, щоб утішати мене⁴ та залишатися зі мною навіки⁵.

1. Бут. 1:2; Дії 5:3, 4; 1 е Кор. 2:10; 3:16; 6:19
2. Матв. 28:19; 2 е Кор. 1:21, 22; Гал. 3:14; 4:6; Еф. 1:13
3. Ів. 16:14; 1 е Кор. 12:12; 1 е Петр. 1:2
4. Ів. 15:26; Дії 9:31
5. Ів. 14:16, 17; 1 е Петр. 4:14

Недільний день 21.

Запитання 54

У що віруєш про святу вселенську Христову церкву?

Відповідь.
Вірую, що Син Божий¹ Своїм Духом і Словом² із всього людства³ від початку світу й до його кінця⁴ збирає, охороняє, зберігає⁵ для Себе громаду⁶ вибраних для вічного життя⁷, об’єднуючи їх істинною вірою⁸. Вірую, що я є⁹ і навіки залишусь¹⁰ живим членом цієї громади.

1. Ів. 10:11; Еф. 4:11 13; 5:25, 26
2. Іс. 59:21; Рим. 1:16; 10:14 17; Еф. 5:26
3. Бут. 26:4; Іс. 49:6; Рим. 10:12, 13; Об. 5:9
4. Пс. 70:17, 18; Іс. 59:21; 1 е Кор. 11:26
5. Пс. 128:4, 5; Матв. 16:18; Ів. 10:16, 28
6. Пс. 110:1; Дії 20:28; Євр. 12:22, 23
7. Рим. 8:29, 30; Еф. 1:10-14; 1 е Петр. 2:9
8. Ів. 17:21; Дії 2:42; Еф. 4:3 6; 1 е Тим. 3:15
9. Рим. 8:10; 1 е Ів. 3:14, 19 21
10. Пс. 22:6; Ів. 10:28; Рим. 8:35 39; 1 е Кор. 1:8, 9; 1 е Петр. 1:5; 1 е Ів. 2:19

Запитання 55

Що розумієш під спільнотою святих?

Відповідь.
По-перше, те, що віруючі – усі разом і кожний осібно – як члени Христа мають спільність із Ним і розділяють усі Його скарби та дари¹. По-друге, те, що кожен зобов’язаний з радістю та готовністю використовувати ці дари на користь і благо інших членів².

1. Рим. 8:32; 1 е Кор. 6:17; 12:12, 13; 1 е Ів. 1:3
2. 1 е Кор. 12:21; 13:1 7; Флп. 2:2 5

Запитання 56

У що віруєш про прощення гріхів?

Відповідь.
Вірую, що Бог заради принесеного Христом викуплення більше не згадає жодного з моїх гріхів¹, ані моєї гріховної природи², з якою мені доводиться боротись усе життя, а, навпаки, по Своїй благодаті обдаровує мене праведністю Христа³, щоб я вже ніколи не підпадав під Його осуд⁴.

1. Пс. 102:3, 10, 12; Єр. 31:34; Мих. 7:19; 2 е Кор. 5:19
2. Рим. 7:23 25
3. 2 е Кор. 5:21; 1 е Ів. 1:7; 2:1, 2
4. Ів. 3:18; 5:24

Недільний день 22.

Запитання 57

Яку втіху приносить тобі воскресіння тіла?

Відповідь.
Таку, що не тільки моя душа відразу після цього життя буде забрана до її Голови – Христа¹, але й саме моє тіло, яке Христос воскресить Своєю силою, буде возз’єднане з моєю душею та уподібнене славному тілу Христовому².

1. Лук. 16:22; 20:37, 38; 23:43; Флп. 1:21, 23; Об. 14:13
2. Йов. 19:25 27; 1 е Кор. 15:53, 54; Флп. 3:21; 1 е Ів. 3:2

Запитання 58

Яку втіху черпаєш із віри в життя вічне?

Відповідь.
Таку, що як уже зараз я відчуваю в своєму серці початок вічної радості¹, так і після цього життя я успадкую цілковите блаженство, якого не бачило око, не чуло вухо і не мислила людина в своєму серці, – блаженство, в якому я вічно славитиму Бога².

1. Ів. 17:3; 2 е Кор. 5:2, 3
2. Ів. 17:24; 1 е Кор. 2:9

Недільний день 23.

Запитання 59

То чому для тебе зараз важливо вірити у все це?

Відповідь.
Тому, що у Христі я виправданий перед Богом і успадковую життя вічне¹.
¹Ав. 2:4; Ів. 3:36; Рим. 1:17.

Запитання 60

Як ти виправдовуєшся перед Богом?

Відповідь.
Лише істинною вірою в Ісуса Христа¹. Хоча моя совість і звинувачує мене в тому, що я тяжко згрішив проти всіх Божих заповідей і не дотримався жодної з них, та й досі схильний до всякого зла², проте без жодної на те моєї заслуги, лише по Своїй благодаті³ Бог дарує і зараховує⁴ мені цілковите викуплення, праведність і святість Христа⁵, ніби я ніколи й не мав і не чинив гріха, ніби я сам виконав той послух, який виконав заради мене Христос⁶. Я причетний до цього Божого благодіяння, тільки якщо прийму його серцем, сповненим віри⁷.

1. Рим. 3:21 26; 5:1, 2; Гал. 2:16; Еф. 2:8, 9; Флп. 3:9
2. Рим. 3:9; 7:23
3. Повт. 9:6; Єз. 36:22; Рим. 3:24; 7:23 25; Еф. 2:8; Тит. 3:5
4. Рим. 4:4 8; 2 е Кор. 5:19
5. 1 е Ів. 2:1, 2
6. 2 е Кор. 5:21
7. Ів. 3:18; Рим. 3:22

Запитання 61

Чому кажеш, що лише вірою виправдовуєшся перед Богом?

Відповідь.
Зовсім не тому, що через цінність моєї віри я є угодний Богу. Моєю праведністю перед Богом є лише викуплення, праведність і святість Христа¹. І лише вірою я можу їх прийняти і зробити своїми².

1. 1 е Кор. 1:30; 2:2
2. 1 е Ів. 5:10

Недільний день 24.

Запитання 62

Однак чому наші добрі діла не можуть бути нашою праведністю перед Богом або її частиною?

Відповідь.
Тому, що праведність, яка здатна встояти перед судом Божим, повинна бути цілком досконалою і повністю відповідати Божому закону¹, в той час як навіть наші найкращі діла в цьому житті зовсім не досконалі й заплямовані гріхом².

1. Повт. 27:26; Гал. 3:10
2. Іс. 64:6

Запитання 63

Але хіба ми своїми добрими ділами нічого не заслуговуємо, якщо Сам Бог хоче винагородити їх як у цьому, так і в майбутньому житті?

Відповідь.
Ця нагорода дається не по заслугам, а по благодаті¹.
¹Лук. 17:10.

Запитання 64

Але хіба таке вчення не робить людей легковажними та безбожними?

Відповідь.
Ні. Неможливо, щоб ті, хто прилучений до Христа істинною вірою, не приносили плодів вдячності¹.
¹Матв. 7:18; Ів. 15:5.

Недільний день 25.

Запитання 65

Якщо лише віра робить нас учасниками Христа і всіх Його благодіянь, то звідки походить така віра?

Відповідь.
Від Духа Святого, Який породжує цю віру в наших серцях¹ через проповідь святого Євангелія² та зміцнює її через нашу участь у таїнствах³.

1. Ів. 3:5; 1 е Кор. 2:12; 12:3; Еф. 1:17, 18; 2:8; Флп. 1:29
2. Дії 16:14; Рим. 10:17; 1 е Петр. 1:23
3. Матв. 28:19

Запитання 66

Що таке таїнства?

Відповідь.
Таїнства – це святі видимі знаки та печаті, встановлені Богом для того, щоб через нашу участь у них чіткіше роз’яснити нам євангельську обітницю та запечатати її. Ця обітниця полягає в тому, що заради єдиної жертви Ісуса Христа, принесеній Ним на хресті, Бог по благодаті дарує прощення гріхів і вічне життя¹.
¹Бут. 17:11; Лев. 6:25; Повт. 30:6; Іс. 6:6, 7; 54:9; Єз. 20:12; Рим. 4:11; Євр. 9:7, 9, 24.

Запитання 67

Чи означає це, що і Слово, і таїнства спрямовані на те, щоб зосередити нашу віру на хресній жертві Ісуса Христа як на єдиній основі нашого спасіння¹?

Відповідь. Саме так. Бо Святий Дух навчає нас у Євангелії та підтверджує через таїнства, що все наше спасіння спирається на єдину жертву Христа, яку Він приніс на хресті заради нас.
¹Рим. 6:3; Гал. 3:27.

Запитання 68

Скільки таїнств встановив Христос у новому завіті?

Відповідь.
Два: хрещення та Вечерю Господню.

Недільний день 26.

Запитання 69

Як хрещення переконує та запевняє тебе в тому, що єдина хресна жертва Христа важлива і для тебе?

Відповідь.
Наступним чином: Христос встановив це зовнішнє омивання водою¹ і при цьому пообіцяв, що кров та Дух Христа омивають мою душу від нечистоти, тобто від усіх моїх гріхів², настільки ж певно, як і вода змиває нечистоту тіла.

1. Матв. 28:19
2. Матв. 3:11; Марк. 1:4; 16:16; Лук. 3:3; Ів. 1:33; Дії 2:38; Рим. 6:3, 4; 1 е Петр. 3:21

Запитання 70

Що означає бути омитим кров’ю та Духом Христа?

Відповідь.
Це означає, що Бог по Своїй благодаті простив нам гріхи заради крові Ісуса Христа, яку Він пролив за нас на хресті¹. Це також означає, що Дух Святий оновив нас і освятив, вчинивши членами Христовими, щоб ми все більше й більше вмирали для гріха та жили у святості й непорочності².

1. Єз. 36:25; Зах. 13:1; Євр. 12:24; 1 е Петр. 1:2; Об. 1:5; 7:14
2. Єз. 36:26, 27; Ів. 1:33; 3:5; Рим. 6:4; 1 е Кор. 6:11; 12:13; Кол. 2:11, 12

Запитання 71

Де саме Христос обіцяє, що ми омиті Його кров’ю та Духом настільки ж певно, як омиті хрестильною водою?

Відповідь.
При встановленні хрещення Ісус сказав: «Тож ідіть, і навчіть всі народи, христячи їх в Ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа» (Матв. 28:19). «Хто увірує й охриститься, буде спасений, а хто не ввірує – засуджений буде» (Марк. 16:16). Ця ж обітниця повторюється, коли в Писанні хрещення названо купіллю відродження та омиванням гріхів (Тит. 3:5; Дії 22:16).

Недільний день 27.

Запитання 72

Чи є тоді зовнішнє омивання водою саме по собі омиванням гріхів?

Відповідь.
Ні¹, бо тільки кров Ісуса Христа і Дух Святий очищують нас від усіх гріхів².

1. Матв. 3:11; Еф. 5:26; 1 е Петр. 3:21
2. 1 е Кор. 6:11; 1 е Ів. 1:7

Запитання 73

Чому ж тоді Дух Святий називає хрещення купіллю відродження та омиванням гріхів?

Відповідь.
Бог має належні підстави для того, щоб називати хрещення саме так: цим Він не лише бажає навчити нас, що кров і Дух Христа змивають наші гріхи так само, як вода змиває тілесну нечистоту¹, але також, що важливіше, бажає запевнити нас через цю Божественну запоруку та знак у тому, що ми духовно очищені від наших гріхів настільки ж реально, як і зовнішньо омиті водою².

1. 1 е Кор. 6:11; Об. 1:5; 7:14
2. Марк. 16:16; Гал. 3:27

Запитання 74

Чи слід також хрестити немовлят?

Відповідь.
Так. Адже немовлята, так само як і дорослі, належать Божому завіту і Божій громаді¹. Їм, так само як і дорослим, через кров Христа обіцяні спасіння від гріхів і Дух Святий, Який породжує віру². Тому через хрещення як знак завіту немовлят також слід приймати до християнської церкви та відрізняти їх від дітей невіруючих³. У старому завіті це відбувалося через обрізання⁴, яке в новому завіті замінене хрещенням⁵.

1. Бут. 17:7
2. Пс. 21:11; Іс. 44:1 3; Матв. 19:14; Дії 2:39
3. Дії 10:47
4. Бут. 17:14
5. Кол. 2:11, 12

Недільний день 28.

Запитання 75

Як Вечеря Господня переконує та запевняє тебе в тому, що ти маєш участь у єдиній хресній жертві Христа й у всіх Його дарах?

Відповідь.
Наступним чином: Христос повелів мені й усім віруючим споживати цей переломлений хліб і пити з цієї чаші на спомин про Нього. При цьому Він дав обітницю: по-перше, як вірно я на власні очі бачу, що хліб Господній ламається для мене, а чаша подається мені, так само вірно й те, що тіло Христа ломилось і було принесене у жертву за мене, а Його кров пролилась за мене на хресті; по-друге, як вірно те, що я приймаю з руки служителя та споживаю Господній хліб і вино як вірні знаки Христового тіла та крові, так вірно й те, що Він Сам живить і напоює мою душу для вічного життя Своїм розп’ятим тілом і пролитою кров’ю¹.
¹Матв. 26:26 28; Марк. 14:22 24; Лук. 22:19, 20; 1 е Кор. 10:16, 17; 11:23 25.

Запитання 76

Що означає споживати розп’яте тіло Христа та пити Його пролиту кров?

Відповідь.
Це означає не тільки з вірою в серці приймати всі страждання та смерть Христа й таким чином отримувати прощення гріхів і вічне життя¹, але й, крім того, через Духа Святого, Який перебуває одночасно і в Христі, і в нас, все більше поєднуватись із святим тілом Христа². Тому хоч Він перебуває на небі³, а ми – на землі, ми є плоть від плоті Його й кість від костей Його⁴, а також живемо вічно одним Духом та керовані Ним так, як одна душа керує членами тіла⁵.

1. Ів. 6:35, 40, 47 54
2. Ів. 6:55, 56
3. Дії 1:9, 11; 3:21; 1 е Кор. 11:26; Кол. 3:1
4. Ів. 14:23; 1 е Кор. 6:15, 17, 19; Еф. 3:16, 17; 5:29, 30; 1 е Ів. 3:24; 4:13
5. Ів. 6:57; 15:1 6; Еф. 4:15, 16

Запитання 77

Де саме Христос обіцяє, що живитиме й напоюватиме віруючих Своїм тілом і кров’ю настільки ж певно, як певним є те, що вони споживають ломлений хліб і п’ють із чаші?

Відповідь.
При встановленні Вечері Господньої

1. про що сказано так: «Господь Ісус ночі тієї, як виданий був, узяв хліб, подяку віддав, і переломив, і сказав: Прийміть, споживайте, це тіло Моє, що за вас ломається. Це робіть на спомин про Мене! Так само і чашу взяв Він по Вечері й сказав: Ця чаша Новий Заповіт у Моїй крові. Це робіть, коли тільки будете пити, на спомин про Мене! Бо кожного разу, як будете їсти цей хліб та чашу цю пити, смерть Господню звіщаєте, аж доки Він прийде» (1 е Кор. 11:23 26). Цю ж обітницю повторює й апостол Павло: «Чаша благословення, яку благословляємо, чи не спільнота то крови Христової? Хліб, який ломимо, чи не спільнота він тіла Христового? Тому що один хліб, тіло одне – нас багато, бо ми всі спільники хліба одного» (1 е Кор. 10:16, 17)
1. Матв. 26:26 28; Марк. 14:22 24; Лук. 22:19, 20

Недільний день 29.

Запитання 78

Чи перетворюються хліб і вино на справжні тіло та кров Христа?

Відповідь.
Ні¹. Як вода при хрещенні не перетворюється на кров Христа і сама по собі не змиває гріхів, а є лише Божим знаком та запорукою цього², так само й хліб Вечері Господньої не перетворюється на саме тіло Христа³, хоч і називається тілом Христа у відповідності до природи та мови таїнств⁴.

1. Матв. 26:29
2. Еф. 5:26; Тит. 3:5
3. 1 е Кор. 10:16; 11:26
4. Бут. 17:10, 11; Вих. 12:11, 13, 26, 27; 13:9; 24:8; Дії 22:16; 1 е Кор. 10:1 4; 1 е Петр. 3:21

Запитання 79

Чому ж тоді Христос називає хліб Своїм тілом, а чашу – Своєю кров’ю, або новим завітом у Своїй крові? І чому апостол Павло говорить про спільноту тіла та крові Христа?

Відповідь.
Христос говорить так небезпідставно. Зокрема, таким чином Він бажає навчити нас, що Його розп’яте тіло та пролита кров є справжніми поживою та питвом, які живлять наші душі для вічного життя так само, як хліб і вино підтримують наше швидкоплинне життя¹. Та ще більше цим видимим знаком і запорукою Христос бажає запевнити нас в тому, що дією Святого Духа ми стаємо учасниками Його тіла та крові настільки ж певно, як своїми вустами приймаємо ці святі знаки на спомин про Нього², та що всі Його страждання і послух належать нам, начебто ми особисто страждали й заплатили за свої гріхи.

1. Ів. 6:51, 53 55
2. 1 е Кор. 10:16

Недільний день 30.

Запитання 80

Чим відрізняється Господня Вечеря від папської меси?

Відповідь.
Господня Вечеря запевняє нас у тому, що всі наші гріхи повністю прощені через єдину жертву Ісуса Христа, звершену Ним Самим на хресті¹, а також у тому, що через Святого Духа ми прилучились до Христа², Який у Своєму тілі присутній зараз по правиці Свого Отця на небесах³, де і очікує від нас поклоніння⁴. Натомість папська меса навчає, що живі й мертві мають прощення гріхів через страждання Христа тільки за умови, що Христос все ще приноситься щоденно в жертву за них священиками. Меса також навчає, що Христос тілесно присутній під виглядом хліба й вина, а тому саме в них Йому й слід поклонятися. Таким чином, меса за своєю суттю є не що інше, як заперечення єдиної жертви й страждань Ісуса Христа та прокляте ідолослужіння⁵.

1. Матв. 26:28; Лук. 22:19, 20; Ів. 19:30; Євр. 7:26, 27; 9:12, 25 28; 10:10, 12, 14
2. 1 е Кор. 6:17; 10:16, 17
3. Ів. 20:17; Кол. 3:1; Євр. 1:3; 8:1, 2
4. Дії 7:55, 56; Флп. 3:20; Кол. 3:1; 1 е Сол. 1:10
5. Євр. 9:26; 10:12, 14

Запитання 81

Для кого встановлена Господня трапеза?

Відповідь.
Для тих, хто відчуває відразу до себе через свої гріхи, та все ж сподівається на те, що заради Христа ці гріхи йому прощені й що слабкості, які залишились у ньому, покриті стражданнями й смертю Ісуса Христа, та бажає все більше й більше зміцнюватись у вірі й вдосконалювати своє життя. Проте лицеміри й ті, хто щиро не навертається до Бога, їдять і п’ють собі ж на осуд¹.
¹1 е Кор. 10:19 22; 11:28, 29.

Запитання 82

Чи можна допускати до Вечері Господньої також тих, котрі своїм віровченням та життям свідчать, що вони невіруючі та безбожники?

Відповідь.
Ні, це осквернило би Божий завіт і викликало би Божий гнів на всю громаду¹. Тому, згідно з повелінням Христа і Його апостолів, християнська церква, користуючись ключами Царства Небесного, зобов’язана не допускати до Вечері таких людей, доки вони не виправлять свого життя.
¹Пс. 49:16; Іс. 1:11 15; 66:3; Єр. 7:21 23; 1 е Кор. 11:20, 34.

Недільний день 31.

Запитання 83

Що таке ключі Царства Небесного?

Відповідь.
Проповідь святого Євангелія і церковна дисципліна. Ними Царство Небесне відкривається для віруючих і закривається для невіруючих¹.
¹Матв. 16:18, 19; 18:15 18.

Запитання 84

Як саме Царство Небесне відкривається та закривається через проповідь Євангелія?

Відповідь.
Згідно з повелінням Ісуса Христа, Царство Небесне відкривається через проповідь та прилюдне проголошення віруючим – усім разом і кожному осібно – того, що кожного разу, коли вони приймають євангельську обітницю істинною вірою, Бог дійсно прощає всі їхні гріхи заради заслуг Христа. І навпаки, Царство Небесне закривається через проповідь та прилюдне проголошення невіруючим та лицемірам того, що гнів Божий і вічний осуд перебувають на них, доки вони не навернуться¹. На основі цього євангельського свідчення Бог судитиме як у цьому, так і в майбутньому житті.
¹Матв. 16:19; Ів. 20:21 23.

Запитання 85

Як саме Царство Небесне закривається та відкривається через церковну дисципліну?

Відповідь.
Згідно з повелінням Христа, тих, хто називає себе християнином, але притримується нехристиянського вчення або живе не по-християнськи, спочатку неодноразово застерігають у братерському дусі. Якщо, незважаючи на це, вони не полишають своїх помилок і нечестя, про них повідомляють церкві або тим, хто був нею для цього призначений. Якщо вони нехтують і цими застереженнями, то їх не допускають до участі в таїнствах і таким чином виключають з християнської громади, а Сам Бог виключає їх із Царства Христового. Якщо ж вони обіцяють виправитися і справді змінюються, то їх приймають назад як членів Христа і Його церкви¹.
¹Матв. 18:15 18; 1 е Кор. 5:3 5, 11; 2 е Кор. 2:6 8; 2 е Сол. 3:14, 15; 1 е Тим. 5:17; 2 е Ів. 1:10, 11.

ЧАСТИНА ТРЕТЯ: ВДЯЧНІСТЬ

Недільний день 32.

Запитання 86

Якщо ми врятовані від свого нещастя лише по благодаті через Христа, без жодної заслуги з нашого боку, то чому ж тоді ми мусимо чинити добро?

Відповідь.
Тому що Христос, викупивши і звільнивши нас Своєю кров’ю, Своїм Святим Духом також оновлює нас за Своїм образом, щоб усім своїм життям ми виявляли вдячність Богові за всі Його благодіяння¹ і щоб Бог прославлявся через нас². Це потрібно також для того, щоб отримати запевнення у своїй вірі завдяки її плодам³ і щоб своїм побожним життям набувати ближніх для Христа⁴.

1. Рим. 6:13; 12:1, 2; 1 е Кор. 6:20; 1 е Петр. 2:5, 9
2. Матв. 5:16; 1 е Петр. 2:12
3. Матв. 7:17, 18; Гал. 5:6, 22; 2 е Петр. 1:10
4. Матв. 5:16; Рим. 14:18, 19; 1 е Петр. 3:1, 2

Запитання 87

Чи можуть спастись ті, хто продовжує вести невдячне й безбожне життя та не навертається до Бога?

Відповідь.
Жодним чином, адже у Святому Писанні сказано, що розпусник, ідолопоклонник, перелюбник, злодій, користолюбець, п’яниця, лихослов, грабіжник та їм подібні не успадкують Царства Божого¹.
¹1 е Кор. 6:9, 10; Еф. 5:5, 6; 1 е Ів. 3:14, 15.

Недільний день 33.

Запитання 88

З чого складається справжнє покаяння, або навернення людини?

Відповідь.
З відмирання давньої людини та народження нової¹.
¹Рим. 6:4 6; 1 е Кор. 5:7; 2 е Кор. 7:10; Еф. 4:22 24; Кол. 3:5 10.

Запитання 89

Що означає відмирання давньої людини?

Відповідь.
Це означає, що ми щиро жалкуємо, що прогнівили Бога своїми гріхами, і все більше й більше ненавидимо та уникаємо їх¹.
¹Йоїл. 2:13; Рим. 8:13.

Запитання 90

Що означає народження нової людини?

Відповідь.
Це означає, що ми щиро радіємо в Богові через Христа¹, а також любимо і насолоджуємось життям згідно з волею Божою у всіх добрих ділах².

1. Іс. 57:15; Рим. 5:1, 2; 14:17
2. Рим. 6:10, 11; Гал. 2:19, 20

Запитання 91

Але які діла вважаються добрими?

Відповідь.
Тільки ті, які проростають з істинної віри¹, здійснюються відповідно до Божого закону² та для Його слави³; а не ті, які ґрунтуються на наших власних уявленнях про добро чи на людських традиціях⁴.

1. Рим. 14:23
2. Лев. 18:4; 1 а Сам. 15:22; Еф. 2:10
3. 1 е Кор. 10:31
4. Іс. 29:13, 14; Єз. 20:18, 19; Матв. 15:7 9

Недільний день 34.

Запитання 92

Что сказано в Божьем законе?

Відповідь.
Бог промовляв всі слова оці, кажучи (Вих. 20:2 17; Повт. 5:6 21): Я Господь, Бог твій, що вивів тебе з єгипетського краю з дому рабства.
Перша заповідь. Хай не буде тобі інших богів переді Мною!
Друга заповідь. Не роби собі різьби і всякої подоби з того, що на небі вгорі, і що на землі долі, і що в воді під землею. Не вклоняйся їм і не служи їм, бо Я Господь, Бог твій, Бог заздрісний, що карає за провину батьків на синах, на третіх і на четвертих поколіннях тих, хто ненавидить Мене, і що чинить милість тисячам поколінь тих, хто любить Мене, і хто держиться Моїх заповідей.
Третя заповідь. ¬Не призивай Імення Господа, Бога твого, надаремно, бо не помилує Господь того, хто призиватиме Його Ймення надаремно.
Четверта заповідь. Пам’ятай день суботній, щоб святити його! Шість день працюй і роби всю працю свою, а день сьомий субота для Господа, Бога твого: не роби жодної праці ти й син твій, та дочка твоя, раб твій та невільниця твоя, і худоба твоя, і приходько твій, що в брамах твоїх. Бо шість день творив Господь небо та землю, море та все, що в них, а дня сьомого спочив. Тому поблагословив Господь день суботній і освятив його.
П’ята заповідь. Шануй свого батька та матір свою, щоб довгі були твої дні на землі, яку Господь, Бог твій, дає тобі!
Шоста заповідь. ¬Не вбивай!
Сьома заповідь. Не чини перелюбу!
Восьма заповідь. Не кради!
Дев’ята заповідь. ¬Не свідкуй неправдиво на свого ближнього!
Десята заповідь. Не жадай дому ближнього свого, не жадай жони ближнього свого, ані раба його, ані невільниці його, ані вола його, ані осла його, ані всього, що ближнього твого!

Запитання 93

Як розділені ці заповіді?

Відповідь.
На дві скрижалі¹. Перша містить чотири заповіді про те, як нам ставитись до Бога. Друга містить шість заповідей про наші обов’язки перед ближнім².

1. Вих. 31:18; Повт. 4:13; 10:3, 4
2. Матв. 22:37 40

Запитання 94

Чого вимагає Господь у першій заповіді?

Відповідь.
Щоб я заради спасіння та блаженства своєї душі уникав та віддалявся від всякого ідолослужіння¹, чаклунства, віщунства, забобонів² та прикликання святих або інших творінь³. Крім того, щоб я правдиво пізнавав єдиного істинного Бога⁴, покладався лише на Нього⁵, покорявся Йому смиренно⁶ й терпеливо⁷, очікував усіх благ лише від Нього⁸, любив⁹, боявся¹⁰ та шанував Його¹¹ всім своїм серцем так, що радше би відмовився від усього, ніж будь-яким чином пішов супроти Його волі¹².

1. 1 е Кор. 6:10; 10:7, 14; 1 е Ів. 5:21
2. Лев. 19:31; Повт. 18:9 12
3. Матв. 4:10; Об. 19:10; 22:8, 9
4. Ів. 17:3
5. Єр. 17:5, 7
6. 1 е Петр. 5:5
7. Рим. 5:3 5; 1 е Кор. 10:10; Флп. 2:14; Кол. 1:11; Євр. 10:36
8. Пс. 103:27-30; Іс. 45:7; Як. 1:17
9. Повт. 6:5; Матв. 22:37, 38
10. Повт. 6:2; Пс. 110:10; Прип. 1:7; 9:10; Матв. 10:28
11. Повт. 10:20; Матв. 4:10
12. Матв. 5:29, 30; 10:37 39; Дії 5:29

Запитання 95

Що таке ідолослужіння?

Відповідь.
Ідолослужіння означає, що замість або окрім сподівання на єдиного істинного Бога, Який відкрився в Своєму Слові, людина сподівається на щось, що має або вигадала¹.
¹1 а Хр. 16:26; Іс. 44:16, 17; Ів. 5:23; Гал. 4:8; Еф. 2:12; 5:5; Флп. 3:19; 1 е Ів. 2:23; 2 е Ів. 1:9.

Недільний день 35.

Запитання 96

Чого вимагає Бог у другій заповіді?

Відповідь.
Щоб ми жодним чином не робили зображень Бога¹ та поклонялись Йому лише так, як Він заповідав це в Своєму Слові².

1. Повт. 4:15, 16; Іс. 40:18, 19, 25; Дії 17:29; Рим. 1:23 25
2. Повт. 12:30 32; 1 а Сам. 15:23; Матв. 15:9

Запитання 97

Тобто людині взагалі заборонено робити будь-які зображення?

Відповідь.
Робити будь-які зображення Бога неможливо і недозволено. Що ж до творінь, то хоча їх зображати й можна, проте Бог забороняє робити чи мати їхні зображення для того, щоб поклонятися їм або служити через них Богу¹.
¹Вих. 34:13, 14, 17; Повт. 12:3, 4; 16:22; 2 а Цар. 18:4; Іс. 40:25.

Запитання 98

Але хіба не дозволені зображення в церкві як «книги для мирян»?

Відповідь.
Ні, не варто намагатись перемудрити Бога, Котрий бажає, щоб Його народ навчався не спогляданням німих ідолів¹, а живою проповіддю Слова Божого².

1. Єр. 10:5, 8; Ав. 2:18, 19
2. Рим. 10:14 17; 2 е Тим. 3:16, 17; 2 е Петр. 1:19

Недільний день 36.

Запитання 99

Що вимагається у третій заповіді?

Відповідь.
Щоб прокльонами¹, лжесвідченнями² чи легковажними клятвами³ми не паплюжили Ім’я Боже та не зловживали Ним, а також не ставали співучасниками цих страшних гріхів своїм мовчанням чи потуранням⁴. Одним словом, у заповіді вимагається благоговійне й шанобливе ставлення до святого Імені Божого⁵, так щоб Він прославлявся нашим правдивим сповіданням⁶, молитвами⁷ та всіма нашими словами та ділами⁸.

1. Лев. 24:15, 16
2. Лев. 19:12
3. Матв. 5:37; Як. 5:12
4. Лев. 5:1; Прип. 29:24
5. Іс. 45:23; Єр. 4:2
6. Матв. 10:32; Рим. 10:9, 10
7. Пс. 49:15; 1 е Тим. 2:8
8. Рим. 2:24; Кол. 3:17; 1 е Тим. 6:1

Запитання 100

Чи дійсно паплюження Божого Імені клятвами й прокльонами є настільки великим гріхом, що Бог гнівається і на тих, хто не докладає всіх своїх зусиль, аби запобігти йому чи заборонити його?

Відповідь.
Безперечно, адже жоден гріх не є страшнішим і не викликає більшого гніву Божого, ніж паплюження Його Імені. Ось чому Бог наказав карати його смертю¹.
¹Лев. 24:16; Еф. 5:11.

Недільний день 37.

Запитання 101

Але чи можна християнам благочестиво присягати Іменем Божим?

Відповідь.
Так, якщо того вимагає влада країни від своїх підданих або якщо необхідність змушує підтвердити таким чином вірність та істину для слави Божої та для блага ближнього. Така клятва ґрунтується на Божому Слові¹, а тому її законно вживали святі в Старому й Новому Заповітах².

1. Повт. 6:13; 10:20; Євр. 6:16
2. Бут. 21:24; 31:53; 1 а Сам. 24:22, 23; 1 а Цар. 1:29, 30; Рим. 1:9; 9:1; 2 е Кор. 1:23

Запитання 102

Чи можна також присягати святими чи іншими створіннями?

Відповідь.
Ні, тому що законна присяга полягає в прикликанні Бога, єдиного Серцезнавця, щоб Він засвідчив істину й покарав мене, якщо я присягаю неправдиво¹. Жодному створінню не належить така честь².

1. Рим. 9:1; 2 е Кор. 1:23
2. Матв. 5:34 36; Як. 5:12

Недільний день 38.

Запитання 103

Чого вимагає Бог у четвертій заповіді?

Відповідь.
По-перше, щоб підтримувались проповідь Слова й освітні заклади¹ та щоб особливо у день спокою я справно відвідував Божу громаду², аби чути Слово Боже³, брати участь у таїнствах⁴, прилюдно молитися Богу⁵ та давати християнські пожертви для бідних⁶. По-друге, щоб кожен день свого життя я віддалявся від своїх гріховних діл, дозволяв Господу діяти в мені Його Святим Духом і таким чином уже в цьому житті входив у вічне суботство⁷.

1. 1 е Кор. 9:13, 14; 1 е Тим. 3:15; 2 е Тим. 2:2; 3:14, 15; Тит. 1:5
2. Лев. 23:3; Пс. 39:10, 11; 121:1; Дії 2:42, 46
3. 1 е Кор. 14:1, 3; 1 е Тим. 4:13; Об. 1:3
4. Дії 20:7; 1 е Кор. 11:23
5. 1 е Кор. 14:16; 1 е Тим. 2:1 4
6. Повт. 15:11; 1 е Кор. 16:1, 2; 1 е Тим. 5:16
7. Євр. 4:9, 10

Недільний день 39.

Запитання 104

Чого вимагає Бог у п’ятій заповіді?

Відповідь.
Щоб я виявляв цілковиту повагу, любов і вірність своєму батьку й матері та усім, хто має владу наді мною; щоб я з належним смиренням підкорявся їх добрим настановам і зауваженням¹, а також був терплячим до їх слабкостей і недоліків², адже це Бог захотів керувати нами їхньою рукою³.

1. Вих. 21:17; Прип. 1:8; 4:1; Рим. 13:1; Еф. 5:22; 6:1, 2, 5; Кол. 3:18, 20, 22
2. Прип. 23:22; 1 е Петр. 2:18
3. Матв. 22:21; Рим. 13:2, 4; Еф. 6:4; Кол. 3:20

Недільний день 40.

Запитання 105

Чого вимагає Бог у шостій заповіді?

Відповідь.
Я не повинен ображати, ненавидіти, кривдити чи вбивати свого ближнього¹ – ні подумки, ні словами, ні жестами, ні тим більше реальними діями – особисто чи через інших людей; навпаки, я повинен відкинути всяке бажання помститися². Також я не повинен шкодити й собі чи безрозсудно наражатися на небезпеку³. Саме з метою недопущення вбивства й дана урядові влада меча⁴.

1. Бут. 9:6; Матв. 5:21, 22; 26:52
2. Матв. 5:25; 18:35; Рим. 12:19; Еф. 4:26
3. Матв. 4:7; Кол. 2:23
4. Бут. 9:6; Вих. 21:14; Рим. 13:4

Запитання 106

Але здається, ніби в цій заповіді йдеться лише про вбивство?

Відповідь.
Забороняючи вбивство, Бог навчає нас того, що Йому ненависні самі корені вбивства – заздрощі¹, ненависть², гнів³ та бажання помститися, і що Він розглядає все це як убивство⁴.

1. Пс. 36:8; Прип. 14:30; Рим. 1:29
2. 1 е Ів. 2:9 11
3. Як. 1:20; Гал. 5:19 21
4. 1 е Ів. 3:15

Запитання 107

Але чи достатньо того, що ми не вбиваємо свого ближнього жодним із вищезгаданих способів?

Відповідь.
Ні, тому що засуджуючи заздрість, ненависть і гнів, Бог заповідає нам любити ближнього, як самого себе¹, виявляти щодо нього терпіння, миролюбність, лагідність, милосердя і доброзичливість², захищати його від зла, наскільки це в наших силах³, і творити добро навіть нашим ворогам⁴.

1. Матв. 7:12; 22:39; Рим. 12:10
2. Матв. 5:5, 7; Лук. 6:36; Рим. 12:18; Гал. 6:1, 2; Еф. 4:1 3; Кол. 3:12; 1 е Петр. 3:8
3. Вих. 23:5
4. Матв. 5:44, 45; Рим. 12:20, 21

Недільний день 41.

Запитання 108

Чого навчає нас сьома заповідь?

Відповідь.
Того, що Бог проклинає всяку розпусту¹. А тому нам слід відчувати глибоку відразу до неї та вести чисте й стримане життя² як перебуваючи в святому шлюбі, так і будучи одинокими³.

1. Лев. 18:27 29
2. 1 е Сол. 4:3 5
3. Мал. 2:16; Матв. 19:9; 1 е Кор. 7:10, 11; Євр. 13:4

Запитання 109

Хіба Бог не засуджує в цій заповіді лише перелюб та подібні до цього ганебні гріхи?

Відповідь.
Оскільки і наша душа, і наше тіло є храмом Святого Духа, Бог бажає, щоб ми зберігали їх у чистоті та святості¹. Тому Він забороняє всі нечисті дії, жести, слова², думки чи бажання³, а також усе, що може схилити людину до них⁴.

1. 1 е Кор. 6:18 20
2. Повт. 22:20 29; Еф. 5:3, 4
3. Матв. 5:27, 28
4. 1 е Кор. 15:33; Еф. 5:18

Недільний день 42.

Запитання 110

Що забороняє Бог у восьмій заповіді?

Відповідь.
Бог забороняє не лише відкриті злодійства¹ й грабежі², що караються державною владою, але й називає крадіжкою всі шахрайські прийоми та наміри, за допомогою яких ¬– чи то насильно, чи то під виглядом законності – ми намагаємося присвоїти собі те, що належить нашому ближньому³. До таких належать неточне вимірювання ваги чи об’єму, нечесна торгівля, підробка грошей⁴, лихварство й інші прийоми, заборонені Богом⁵. Крім того, Бог забороняє всіляку жадібність⁶, зловживання Його дарами або їх марнування⁷.

1. 1 е Кор. 6:10
2. Лев. 19:13
3. Лук. 3:14; 1 е Кор. 5:10
4. Повт. 25:13 15; Прип. 11:1; 16:11; Єз. 45:9 12
5. Пс. 14:5; Лук. 6:35
6. 1 е Кор. 6:10
7. Прип. 21:20; 23:20, 21

Запитання 111

Чого ж вимагає Бог у цій заповіді?

Відповідь.
Щоб я робив усе, що в моїх силах, для блага ближнього, щоб я поводився з ним так, як хочу, щоб інші поводились зі мною¹, та щоб я старанно працював, аби мати чим допомогти нужденному².

1. Матв. 7:12
2. Еф. 4:28

Недільний день 43.

Запитання 112

Що вимагається в дев’ятій заповіді?

Відповідь.
Щоб я ні проти кого не лжесвідчив¹, не перекручував нічиїх слів², не пліткував і не зводив наклепів³, не осуджував нікого поспішно чи не вислухавши та не приєднувався до таких осудів⁴. Якщо я не хочу накликати на себе сильний гнів Божий, я повинен уникати будь-яких вигадок і обману⁵, адже це справи самого диявола⁶. Так само в судових та інших справах я повинен любити правду, відкрито проголошувати й визнавати її⁷, а також робити все можливе, щоб захистити й підтримати честь і добре ім’я свого ближнього⁸.

1. Прип. 19:5, 9; 21:28
2. Пс. 49:19, 20
3. Пс. 14:3; Рим. 1:30
4. Матв. 7:1, 2; Лук. 6:37
5. Прип. 12:22; Ів. 8:44
6. Ів. 8:44
7. 1 е Кор. 13:6; Еф. 4:25
8. 1 е Петр. 4:8

Недільний день 44.

Запитання 113

Що вимагається від нас в десятій заповіді?

Відповідь.
Щоб у наших серцях вже ніколи не виникало щонайменшої думки чи бажання, що суперечить будь-якій Божій заповіді, і щоб всім своїм серцем ми ненавиділи всі гріхи й знаходили радість у цілковитій праведності¹.
¹Рим. 7:7.

Запитання 114

Але чи можуть ті, хто навернувся до Бога, досконало дотримуватись цих заповідей?

Відповідь.
Ні, адже в цьому житті навіть найсвятіші люди виявляють лише невеличкий початок такого послуху¹. Та все ж, маючи серйозний намір, вони починають жити відповідно не лише до декотрих, але до усіх заповідей Божих².

1. Екл. 7:20; Рим. 7:14, 15; 1 е Кор. 13:9; 1 е Ів. 1:8, 10
2. Пс. 1:2; Рим. 7:22; 1 е Ів. 2:3

Запитання 115

Якщо в цьому житті ніхто не може досконало дотримуватись десяти заповідей, то чому ж тоді Бог бажає, щоб їх проповідували так строго?

Відповідь.
По-перше, щоб протягом всього життя ми все більше пізнавали свою гріховну природу¹ і тому все більше прагнули прощення гріхів та праведності в Христі². По-друге, щоб ми постійно докладали зусиль і просили в Бога про благодать Святого Духа, аби все більше й більше оновлюватись за образом Божим, доки після земного життя не досягнемо визначеної мети, тобто досконалості³.

1. Пс. 31:5; Рим. 3:20; 1 е Ів. 1:9
2. Матв. 5:6; Рим. 7:24, 25
3. 1 е Кор. 9:24; Флп. 3:12 14

Недільний день 45.

Запитання 116

Чому християнам необхідна молитва?

Відповідь.
Тому що молитва є найважливішою частиною вдячності, якої вимагає від нас Бог¹. Крім того, Бог дає Свою благодать і Святого Духа лише тим, хто постійно та сердечно молить Його про це і дякує².

1. Пс. 49:14, 15
2. Матв. 7:7, 8; Лук. 11:9, 10; 1 е Сол. 5:17, 18

Запитання 117

Якою має бути молитва, щоб Бог прийняв і почув її?

Відповідь.
По-перше, ми повинні щиро молитися¹ лише єдиному істинному Богові, Який відкрився нам у Своєму Слові², та просити в Нього все те, що Він заповів нам просити³. По-друге, ми повинні правильно і глибоко усвідомлювати свої потреби та своє нещастя⁴, щоб упокоритися перед Божою величчю⁵. По-третє, ми повинні непохитно вірити⁶, що, хоч ми й не заслуговуємо на це, Бог заради нашого Господа Ісуса Христа неодмінно почує нашу молитву⁷, як Він це й пообіцяв нам у Своєму Слові⁸.

1. Ів. 4:22 24; Об. 19:10
2. Пс. 144:18 20; Як. 4:3, 8
3. Рим. 8:26; Як. 1:5; 1 е Ів. 5:14
4. 2 а Хр. 20:12; Пс. 142:2
5. Пс. 2:11; 50:19; Іс. 66:2
6. Рим. 8:15, 16; 10:14; Як. 1:6 8
7. Дан. 9:17 19; Ів. 14:13, 14; 15:16; 16:23
8. Пс. 26:8; Пс. 142:1; Матв. 7:8

Запитання 118

Що ж Бог звелів нам просити у Нього?

Відповідь.
Все, що потрібно для нашої душі й тіла¹, як це викладено в молитві, якої навчив нас Сам Господь Ісус Христос.
¹Матв. 6:33; Як. 1:17.

Запитання 119

Що ж це за молитва?

Відповідь.
«Отче наш, що єси на небесах! Нехай святиться Ім’я Твоє, нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі. Хліба нашого насущного дай нам сьогодні. І прости нам довги наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим. І не введи нас у випробовування, але визволи нас від лукавого. Бо Твоє є царство, і сила, і слава навіки. Амінь» (Матв. 6:9 13; Лук. 11:2 4).

Недільний день 46.

Запитання 120

Чому Христос заповів нам звертатися до Бога словами «Отче наш»?

Відповідь.
Щоб збудити в нас уже на самому початку молитви притаманну дітям довіру до Бога і благоговіння перед Ним, на яких молитва й має ґрунтуватись. Адже через Христа Бог став нашим Батьком; і якщо наші батьки не відмовляють нам у земних благах, то тим більше Бог не відмовить нам у тому, про що ми просимо у Нього із справжньою вірою¹.
¹Матв. 7:9 11; Лук. 11:11 13.

Запитання 121

Чому тут додано слова «що єси на небесах»?

Відповідь.
Щоб ми не уявляли Божу небесну велич по-земному¹ та щоб очікували все необхідне для душі й тіла від Його всемогутньої сили².

1. Єр. 23:23, 24; Дії 17:24 27
2. Рим. 10:12

Недільний день 47.

Запитання 122

Яким є перше прохання?

Відповідь.
«Нехай святиться Ім’я Твоє». Тобто: дай нам перш за все правдиво пізнавати Тебе¹, свято шанувати, звеличувати і прославляти Тебе у всіх Твоїх ділах², у яких яскраво сяють Твоя всемогутність, мудрість, благість, праведність, милосердя та істина. Дай нам також так впорядковувати і направляти все своє життя – наші думки, слова і вчинки, – щоб через нас Твоє Ім’я не паплюжилось, а вшановувалось і прославлялось³.

1. Пс. 118:105; Єр. 9:24; 31:33, 34; Матв. 16:17; Ів. 17:3; Як. 1:5
2. Вих. 34:6, 7; Пс. 118:137, 138; 144:8, 9; Єр. 31:3; 32:18, 19; Матв. 19:17; Лук. 1:46 55; 1:68, 69; Рим. 3:3, 4; 11:22, 23, 33
3. Пс. 70:8; 114:1; Матв. 5:16

Недільний день 48.

Запитання 123

Яким є друге прохання?

Відповідь.
«Нехай прийде Царство Твоє». Тобто: Своїм Словом і Духом керуй нами так, щоб ми все більше й більше підкорялись Тобі¹; бережи і примножуй Свою церкву²; руйнуй діла диявола та всяку силу, що повстає проти Тебе, а також усі злі наміри проти Твого святого Слова³ – доки не прийде в повноті Твоє Царство⁴, в якому Ти будеш всім у всіх⁵.

1. Пс. 118:5; 142:10; Матв. 6:33
2. Пс. 50:20; 121:6, 7
3. Рим. 16:20; 1 е Ів. 3:8
4. Рим. 8:22, 23; Об. 22:17, 20
5. 1 е Кор. 15:28

Недільний день 49.

Запитання 124

Яким є третє прохання?

Відповідь.
«Нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі». Тобто: дай нам і всім людям відмовитись від своєї власної волі¹ та підкоритись без усякого ремствування волі Твоїй, адже тільки вона є благою². Це потрібно кожному з нас, щоб виконувати свої обов’язки й покликання настільки ж охоче й вірно³, як це роблять ангели на небесах⁴.

1. Матв. 16:24; Тит. 2:11, 12
2. Лук. 22:42; Рим. 12:2; Еф. 5:10
3. 1 е Кор. 7:22 24
4. Пс. 102:20, 21

Недільний день 50.

Запитання 125

Яким є четверте прохання?

Відповідь.
«Хліба нашого насущного дай нам на сьогодні». Тобто: даруй все необхідне для нашого фізичного життя¹, щоб ми таким чином визнавали, що Ти – єдине джерело всякого блага², і що без Твого благословення нам не принесуть користі ні наші справи чи турботи, ні Твої дари³. Тож дай, щоб ми відкинули надію на будь-яке створіння і покладалися лише на Тебе⁴.

1. Пс. 103:27, 28; 144:15, 16; Матв. 6:25, 26
2. Дії 14:17; 17:27, 28; Як. 1:17
3. Повт. 8:3; Пс. 36:3 7, 16, 17; 126:1, 2; 1 е Кор. 15:58
4. Пс. 54:23; 61:11; 145:3; Єр. 17:5, 7

Недільний день 51.

Запитання 126

Яким є п’яте прохання?

Відповідь.
«І прости нам борги наші, як і ми прощаємо боржникам нашим». Тобто: заради крові Христа не став нам, бідним грішникам, за провину жодного з наших гріхів, ані порочність, яка все ще залишається в нас¹, як і ми помічаємо в собі свідчення Твоєї благодаті, а саме твердий намір прощати своїх ближніх від усього серця².

1. Пс. 50:3; 142:2; Рим. 8:1; 1 е Ів. 2:1
2. Матв. 6:14, 15

Недільний день 52.

Запитання 127

Яким є шосте прохання?

Відповідь.
«І не введи нас у випробовування, але визволи нас від лукавого». Тобто: самі по собі ми настільки немічні, що не можемо встояти й миті¹, а до того ж наші закляті вороги – диявол², світ³ і наша власна плоть⁴ – не припиняють своїх нападів на нас. Тому бережи і зміцнюй нас силою Твого Святого Духа, щоб у цій духовній боротьбі ми не зазнали поразки⁵, а постійно та стійко противились нашим ворогам, доки зрештою не здобудемо цілковитої перемоги⁶.

1. Пс. 102:14 16; Ів. 15:5
2. Еф. 6:12; 1 е Петр. 5:8
3. Ів. 15:19
4. Рим. 7:23; Гал. 5:17
5. Матв. 26:41; Марк. 13:33; 1 е Кор. 10:12, 13
6. 1 е Сол. 3:13; 5:23

Запитання 128

Як ти закінчуєш молитву?

Відповідь.
«Бо Твоє є царство, і сила, і слава навіки». Тобто: ми просимо всього цього у Тебе, бо Ти, будучи нашим Царем і пануючи над усім, бажаєш і можеш дарувати нам усі блага¹. І все це ми просимо для того, щоб не нам, а Твоєму Святому Імені вічно підносилась хвала².

1. 1 а Хр. 29:10 12; Рим. 10:11 13; 2 е Петр. 2:9
2. Пс. 114:1; Єр. 33:8, 9; Ів. 14:13

Запитання 129

Що означає слово «амінь»?

Відповідь.
«Амінь» означає: «істинно і певно». Адже Бог прислухається до моєї молитви набагато більше, ніж, за моїм відчуттям, я цього бажаю в своєму серці¹.
¹2 е Кор. 1:20; 2 е Тим. 2:13.